ПозивнийХамза
✦
Позивний «Хамза»
БілоусАндрій Миколайович
19 січ. 1977 р. — 1 бер. 2024 р. (47 р.)
- ⌖ м. Бурштин
- ⌁ Старший сержант
- ▣
Андрій Білоус — уродженець Бурштина, старший сержант Збройних Сил України. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону в Україну та 21 березня 2022 року став на захист держави. Служив головним сержантом — командиром зенітного ракетного відділення. Загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Життєвий шлях
Біографія
Андрій Миколайович Білоус народився 19 січня 1977 року в місті Бурштині в родині Миколи та Галини Білоусів. Разом зі старшим братом Степаном зростав у працьовитій родині, де дітей змалку привчали до відповідальності, поваги до людей та любові до України.
Середню освіту Андрій здобув у Бурштинській загальноосвітній школі № 3. Після закінчення школи вступив до енергетичного технікуму, де здобув професію монтажника.
Згодом проходив строкову військову службу в ракетних військах у місті Стрию. Після завершення служби повернувся до Бурштина та влаштувався на Бурштинську ТЕС, де працював обхідником котла в котлотурбінному цеху.
Андрій любив футбол і риболовлю, мав багато друзів. Рідні та знайомі згадують його як товариську, щиру, відповідальну людину та надійного друга.
У 2000 році Андрій зустрів майбутню дружину Тетяну. У 2002 році вони одружилися. У подружжя народилися двоє синів — Богдан та Олександр. Сім’я була для Андрія надзвичайно важливою, а сини — його гордістю та найбільшою радістю.
На Бурштинській ТЕС Андрій пропрацював 23 роки. У 2019 році, прагнучи забезпечити кращі умови для сім’ї, поїхав на роботу до Литви, де працював водієм-далекобійником.
Звістка про початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну застала Андрія в Іспанії. Він повернувся в Україну, щоб стати на захист своєї родини та держави. 21 березня 2022 року був призваний на військову службу.
Андрій служив головним сержантом — командиром зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного артилерійського дивізіону. Під час служби отримав військове звання старшого сержанта.
За службу та виконання бойових завдань був відзначений хрестом 54-ї окремої механізованої бригади.
Рідні згадують Андрія як люблячого чоловіка і батька, турботливого сина, добру, щедру та життєрадісну людину. Він цінував дружбу, тримав слово, любив життя, свою сім’ю та Україну.
Середню освіту Андрій здобув у Бурштинській загальноосвітній школі № 3. Після закінчення школи вступив до енергетичного технікуму, де здобув професію монтажника.
Згодом проходив строкову військову службу в ракетних військах у місті Стрию. Після завершення служби повернувся до Бурштина та влаштувався на Бурштинську ТЕС, де працював обхідником котла в котлотурбінному цеху.
Андрій любив футбол і риболовлю, мав багато друзів. Рідні та знайомі згадують його як товариську, щиру, відповідальну людину та надійного друга.
У 2000 році Андрій зустрів майбутню дружину Тетяну. У 2002 році вони одружилися. У подружжя народилися двоє синів — Богдан та Олександр. Сім’я була для Андрія надзвичайно важливою, а сини — його гордістю та найбільшою радістю.
На Бурштинській ТЕС Андрій пропрацював 23 роки. У 2019 році, прагнучи забезпечити кращі умови для сім’ї, поїхав на роботу до Литви, де працював водієм-далекобійником.
Звістка про початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну застала Андрія в Іспанії. Він повернувся в Україну, щоб стати на захист своєї родини та держави. 21 березня 2022 року був призваний на військову службу.
Андрій служив головним сержантом — командиром зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного артилерійського дивізіону. Під час служби отримав військове звання старшого сержанта.
За службу та виконання бойових завдань був відзначений хрестом 54-ї окремої механізованої бригади.
Рідні згадують Андрія як люблячого чоловіка і батька, турботливого сина, добру, щедру та життєрадісну людину. Він цінував дружбу, тримав слово, любив життя, свою сім’ю та Україну.
Обставини загибелі
1 березня 2024 року старший сержант Андрій Білоус загинув під час виконання військового обов’язку в бою за Україну, її свободу та незалежність у Донецькій області.
Особисті даніНатисніть, щоб згорнути або розгорнути
Місце народженням. Бурштин
Рід військ (силова структура)Збройні Сили України
Країна народженняУкраїна
Область загибеліДонецька область
ГромадянствоУкраїна
Військове званняСтарший сержант
Місце похованням. Бурштин
Вік47 р.
Дата народження19 січ. 1977 р.
Дата загибелі1 бер. 2024 р.
Шлях Героя
Хроніка
Хронологія ще наповнюється.
Світлини пам’яті
Галерея
Світлини буде додано згодом.
Жива пам’ять
Спогади рідних і побратимів
Станьте першим, хто залишить спогад про Героя.
Відео пам’яті
Відео про Героя
Білоус Андрій
Символи пам’яті
Вшанування від відвідувачів
Оберіть свічку, квіти або свічку з квітами та залиште кілька теплих слів. Вшанування є безкоштовним.
Поки що немає вшанувань.
Відзнаки
Нагороди та вшанування
✦
Хрест 54-ї окремої механізованої бригади.