Місце народженням. Івано-Франківськ
✦
Герой Бурштинської громади
БояршиновЄвгеній
25 січ. 1984 р. — 1 січ. 2024 р. (39 р.)
- ⌖ м. Бурштин
- ⌁ Молодший сержант
- ▣ 24-та бригада Збройних Сил України
Євгеній Бояршинов — молодший сержант Збройних Сил України, командир мотопіхотного відділення. Уже на другий день повномасштабного вторгнення став на захист України. Брав участь у боях за Часів Яр, Шуми, Кліщіївку, Курдюмівку, Нью-Йорк і Торецьк. Загинув 1 січня 2024 року під час оборонного бою на Бахмутському напрямку.
Життєвий шлях
Біографія
Євгеній Бояршинов народився 25 січня 1984 року в Івано-Франківську в сім’ї військовослужбовця — учасника війни в Афганістані.
Дитинство та юність Євгенія минули в Івано-Франківську. Уже змалку він вирізнявся дисциплінованістю, наполегливістю, гострим розумом, цілеспрямованістю та відповідальним ставленням до навчання і праці.
У 2001 році закінчив Івано-Франківську школу № 21, після чого пішов на військову службу до Повітряних Сил України. Військову підготовку проходив у Вінницькій області. Після завершення служби у 2003 році отримав спеціальність «начальник маяка».
У 2005 році після важкої хвороби померла мати Євгенія, а протягом наступних двох років він втратив і батька. Після смерті батьків турботу про нього взяли на себе бабусі та дідусь.
Після військової служби Євгеній продовжив навчання в Івано-Франківському фінансово-економічному коледжі за спеціальністю «технолог». Після закінчення коледжу влаштувався на роботу на Бурштинську ТЕС.
Паралельно навчався у Бурштинському енергетичному коледжі за спеціальністю «теплоенергетика». Згодом продовжив освіту в Національному університеті «Львівська політехніка», який закінчив у 2011 році, здобувши кваліфікацію інженера-енергетика.
У 2012 році Євгеній одружився, а у 2014 році в родині народився син Дем’ян.
Рідні, друзі та знайомі згадують Євгенія як люблячого батька, вірного і надійного друга, умілого господаря та майстра на всі руки. Він був щирою, порядною людиною, завжди готовою прийти на допомогу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Євгеній уже на другий день звернувся до військкомату та став на захист України. Певний час проходив службу там, а згодом був переведений до 24-ї бригади.
Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира 2-го мотопіхотного відділення — командира машини 1-го мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Євгеній брав участь у боях за Часів Яр, Шуми, Кліщіївку, Курдюмівку, Нью-Йорк та Торецьк. За участь у боях у районі Кліщіївки був відзначений бригадною відзнакою.
1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання життя Захисника обірвалося.
Дитинство та юність Євгенія минули в Івано-Франківську. Уже змалку він вирізнявся дисциплінованістю, наполегливістю, гострим розумом, цілеспрямованістю та відповідальним ставленням до навчання і праці.
У 2001 році закінчив Івано-Франківську школу № 21, після чого пішов на військову службу до Повітряних Сил України. Військову підготовку проходив у Вінницькій області. Після завершення служби у 2003 році отримав спеціальність «начальник маяка».
У 2005 році після важкої хвороби померла мати Євгенія, а протягом наступних двох років він втратив і батька. Після смерті батьків турботу про нього взяли на себе бабусі та дідусь.
Після військової служби Євгеній продовжив навчання в Івано-Франківському фінансово-економічному коледжі за спеціальністю «технолог». Після закінчення коледжу влаштувався на роботу на Бурштинську ТЕС.
Паралельно навчався у Бурштинському енергетичному коледжі за спеціальністю «теплоенергетика». Згодом продовжив освіту в Національному університеті «Львівська політехніка», який закінчив у 2011 році, здобувши кваліфікацію інженера-енергетика.
У 2012 році Євгеній одружився, а у 2014 році в родині народився син Дем’ян.
Рідні, друзі та знайомі згадують Євгенія як люблячого батька, вірного і надійного друга, умілого господаря та майстра на всі руки. Він був щирою, порядною людиною, завжди готовою прийти на допомогу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Євгеній уже на другий день звернувся до військкомату та став на захист України. Певний час проходив службу там, а згодом був переведений до 24-ї бригади.
Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира 2-го мотопіхотного відділення — командира машини 1-го мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Євгеній брав участь у боях за Часів Яр, Шуми, Кліщіївку, Курдюмівку, Нью-Йорк та Торецьк. За участь у боях у районі Кліщіївки був відзначений бригадною відзнакою.
1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання життя Захисника обірвалося.
Обставини загибелі
1 січня 2024 року молодший сержант Євгеній Бояршинов загинув під час оборонного бою в Бахмутському районі Донецької області. Позиції українського підрозділу зазнали мінометного та танкового обстрілів противника, після чого російські війська розпочали штурмові дії в районі населеного пункту Богданівка.
Особисті даніНатисніть, щоб згорнути або розгорнути
Рід військ (силова структура)Збройні Сили України
Військовий підрозділ24-та бригада Збройних Сил України
Країна народженняУкраїна
Область загибеліДонецька область
ГромадянствоУкраїна
Військове званняМолодший сержант
Вік39 р.
Дата народження25 січ. 1984 р.
Дата загибелі1 січ. 2024 р.
Шлях Героя
Хроніка
Хронологія ще наповнюється.
Світлини пам’яті
Галерея
Світлини буде додано згодом.
Жива пам’ять
Спогади рідних і побратимів
Станьте першим, хто залишить спогад про Героя.
Символи пам’яті
Вшанування від відвідувачів
Оберіть свічку, квіти або свічку з квітами та залиште кілька теплих слів. Вшанування є безкоштовним.
Поки що немає вшанувань.
Відзнаки
Нагороди та вшанування
✦
Бригадна відзнака