МихайленкоОлеся Володимирівна

Олеся Володимирівна Михайленко народилася 31 грудня 1999 року в селі Воскресенка Пологівського району Запорізької області. Росла у великій і дружній родині. З дитинства допомагала в господарстві, була щирою, доброю та працьовитою.

У шкільні роки Олеся захоплювалася творчістю. Відвідувала танцювальний гурток, брала участь у виступах, співала, вишивала бісером, займалася фотографією та створювала відео. Цікавилася психологією, мріяла здобути історичну та фінансову освіту, а також вивчити багато іноземних мов.

У 2017 році закінчила Бурштинський ліцей імені Ольги Басараб та вступила на історичний факультет Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Навчалася старанно й здобула диплом із відзнакою. У 2021 році також завершила бухгалтерські курси.

У 2018 році Олеся вступила до полку «Азов». Спочатку служила в роті матеріального забезпечення та виконувала обов’язки діловода. Згодом стала телефоністкою 1-го екіпажу командно-штабної машини вузла зв’язку.

Олеся захоплювалася життєвим шляхом і творчістю Лесі Українки. Саме тому обрала позивний «Леся», мріючи згодом «дорости» до позивного «Українка».

Після початку повномасштабного російського вторгнення Олеся разом із побратимами й посестрами обороняла Маріуполь. Перебуваючи в повному оточенні на території заводу «Азовсталь», вона допомагала розподіляти продукти та необхідні речі, підтримувала військових і цивільних.

Навіть у надзвичайно важких умовах Олеся намагалася заспокоювати рідних. Вона переконувала їх, що все буде добре і вони обов’язково зустрінуться. Постійно турбувалася про батьків, братів, племінників і племінниць.

8 травня 2022 року російська авіабомба влучила в бункер на території заводу «Азовсталь», де перебувала Олеся разом із побратимами та посестрами. Після авіаудару вона більше не виходила на зв’язок. На момент загибелі їй було 22 роки.

В Олесі залишилися батько Володимир, мати Надія, брати Ігор, Данило та Світогор, а також племінники й племінниці, яких вона безмежно любила та оточувала турботою.

За мужність, відвагу та самовідданий захист України старшого солдата Олесю Михайленко посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Загинула 8 травня 2022 року під час оборони Маріуполя на території заводу «Азовсталь». Російська авіабомба влучила в бункер, де Олеся перебувала разом із побратимами та посестрами. Після влучання вона перестала виходити на зв’язок.