Рід військ (силова структура)Збройні Сили України
✦
Герой Бурштинської громади
МихайловськийАндрій Павлович
21 груд. 1979 р. — 20 бер. 2022 р. (42 р.)
- ⌖
- ⌁
- ▣ Збройні Сили України
Андрій Павлович Михайловський — доброволець і захисник України. Маючи можливість виїхати на роботу за кордон, він обрав захист Батьківщини. Загинув від ворожої кулі під час російсько-української війни.
Життєвий шлях
Біографія
Андрій Павлович Михайловський народився 21 грудня 1979 року.
Його дитинство було непростим. Після розлучення батьків Андрія виховувала мати. У ранньому віці хлопчик хворів на астматичний бронхіт. За рекомендацією лікарів сім’я на певний час переїхала до Криму, де Андрій пройшов лікування. Після одужання вони повернулися в Україну.
Андрій ріс слухняним, доброзичливим і працьовитим хлопцем. Ще з дитинства намагався в усьому допомагати матері та завжди був готовий підтримати інших.
Він сам прагнув пройти строкову військову службу і часто говорив: «Що то за хлопець, що не був в армії».
Після служби Андрій одружився та створив сім’ю. Згодом шлюб розпався, і сина йому довелося виховувати самостійно. Андрій був люблячим і турботливим батьком, для якого дитина завжди залишалася на першому місці. Він важко працював на будівництві та водночас самостійно піклувався про сина.
Коли розпочалася війна, Андрій добровільно звернувся до військкомату. На той час у нього була відкрита віза для роботи за кордоном, однак він відмовився від цієї можливості та обрав захист України.
Під час телефонних розмов із рідними Андрій часто повторював: «Любіть Україну і допомагайте один одному».
20 березня під час ворожої атаки Андрій Михайловський отримав смертельне кульове поранення.
У пам’яті рідних він назавжди залишиться добрим сином, турботливим батьком, щирою людиною та відданим захисником України.
Його дитинство було непростим. Після розлучення батьків Андрія виховувала мати. У ранньому віці хлопчик хворів на астматичний бронхіт. За рекомендацією лікарів сім’я на певний час переїхала до Криму, де Андрій пройшов лікування. Після одужання вони повернулися в Україну.
Андрій ріс слухняним, доброзичливим і працьовитим хлопцем. Ще з дитинства намагався в усьому допомагати матері та завжди був готовий підтримати інших.
Він сам прагнув пройти строкову військову службу і часто говорив: «Що то за хлопець, що не був в армії».
Після служби Андрій одружився та створив сім’ю. Згодом шлюб розпався, і сина йому довелося виховувати самостійно. Андрій був люблячим і турботливим батьком, для якого дитина завжди залишалася на першому місці. Він важко працював на будівництві та водночас самостійно піклувався про сина.
Коли розпочалася війна, Андрій добровільно звернувся до військкомату. На той час у нього була відкрита віза для роботи за кордоном, однак він відмовився від цієї можливості та обрав захист України.
Під час телефонних розмов із рідними Андрій часто повторював: «Любіть Україну і допомагайте один одному».
20 березня під час ворожої атаки Андрій Михайловський отримав смертельне кульове поранення.
У пам’яті рідних він назавжди залишиться добрим сином, турботливим батьком, щирою людиною та відданим захисником України.
Обставини загибелі
20 березня під час ворожої атаки Андрій Михайловський отримав смертельне кульове поранення в голову.
Особисті даніНатисніть, щоб згорнути або розгорнути
Військовий підрозділЗбройні Сили України
Країна народженняУкраїна
ГромадянствоУкраїна
Вік42 р.
Дата народження21 груд. 1979 р.
Дата загибелі20 бер. 2022 р.
Шлях Героя
Хроніка
Хронологія ще наповнюється.
Світлини пам’яті
Галерея
Світлини буде додано згодом.
Жива пам’ять
Спогади рідних і побратимів
Станьте першим, хто залишить спогад про Героя.
Символи пам’яті
Вшанування від відвідувачів
Оберіть свічку, квіти або свічку з квітами та залиште кілька теплих слів. Вшанування є безкоштовним.
Поки що немає вшанувань.
Відзнаки
Нагороди та вшанування
✦
Інформація уточнюється.