ЗаставнийМихайло Зіновійович

Михайло Зіновійович Заставний народився 25 жовтня 1974 року в селі Григорів Івано-Франківської області. Дитинство провів у селі Задністрянське, де навчався у школі.

Після завершення шкільного навчання вступив до Івано-Франківської духовної семінарії. У віці 19 років був призваний на строкову військову службу до Військово-морських сил. Служив на кораблі «Славутич». За два роки служби отримав звання старшини.

Після повернення додому працював слюсарем. У 2000 році зустрів майбутню дружину, з якою невдовзі одружився. 24 червня 2001 року в подружжя народився син, а через дев’ять років — донька.

Із 2000 року Михайло був активним учасником організації «Тризуб» імені Степана Бандери. Саме тоді отримав псевдонім «Застава».

Під час Революції Гідності вступив до лав «Правого сектору». Брав участь у протестних акціях в Івано-Франківську, а згодом вирушив до Києва. На Майдані був старшим намету «Правого сектору» та пройшов усі найважчі етапи революційних подій.

Після початку російської агресії у 2014 році Михайло одразу взяв до рук зброю та вирушив захищати Україну. Спочатку воював у складі добровольчого формування, а згодом — Української добровольчої армії.

До кінця 2016 року брав участь в обороні селища Піски, Авдіївки та Мар’їнки. Після повернення додому влаштувався на роботу та займався вихованням дітей.

Проте залишатися осторонь війни Михайло не міг. У 2018 році підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою. У складі 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону брав участь в обороні Луганської області.

Після завершення контракту повернувся додому до мирного життя та родини.

Напередодні повномасштабного російського вторгнення, усвідомлюючи небезпеку для України, Михайло вступив до територіальної оборони Івано-Франківщини. Згодом із цього формування було створено 102-гу окрему бригаду територіальної оборони.

У березні 2022 року Михайло вирушив до Запорізької області. Служив командиром 3-го відділення та брав участь у бойових діях проти російських окупантів у районі міста Гуляйполе.

Упродовж багатьох років військової служби його оминали ворожі кулі та уламки. Однак, повернувшись із фронту у відпустку, Михайло тяжко захворів.

20 листопада 2022 року Михайло Заставний відійшов у вічність.

Михайло з дитинства любив Україну. Він був справжнім патріотом, чесною та принциповою людиною, надійною опорою для побратимів, люблячим батьком, добрим сином, вірним християнином і привітною людиною.

«З Богом у душі та з Україною в серці» — так він жив, служив і захищав Батьківщину.

Вічна пам’ять і шана Захисникові України.

Після тривалого перебування на фронті Михайло приїхав у відпустку, під час якої тяжко захворів. Помер 20 листопада 2022 року.